Травматичні погодні явища можуть змінювати гормональний фон, показує дослідження цунамі

Здатність нашого організму справлятися зі стресом має свої межі, і нещодавні дослідження показують, що важкі природні катаклізми можуть мати довготривалий вплив на наш гормональний баланс. У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, розглядаються довгострокові наслідки цунамі 2004 року, яке вразило Індонезію, і виявляється значний вплив на гормональний фон людей, які пережили цунамі, більш ніж десять років по тому.

У рамках поточного проекту з вивчення довготривалих наслідків цунамі дослідники зосередилися на кортизолі, основному гормоні стресу. Зразки волосся дорослих, які пережили катастрофу, показали, що жінки, які вижили, мали нижчий рівень кортизолу порівняно з тими, хто не пережив катастрофу. Це зниження свідчить про певну форму гормонального “вигорання”, спричиненого постійними стресовими факторами. Результати дослідження підкреслюють довготривалий вплив природних катастроф та екстремальних погодних явищ, які, як очікується, будуть частішати через зміну клімату, на самопочуття людей через тривалий час після первинної травми.

У дослідженні особливо ретельно вивчалася гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь (ГГН) – регуляторна система, що контролює рівень кортизолу. За звичайних обставин рівень кортизолу підвищується у відповідь на стрес і повертається до нормального рівня після його подолання. Однак тривалий вплив високих рівнів стресу може призвести до вигорання осі HPA, що перешкоджає здатності до здорової реакції на стрес.

Для дослідження було проаналізовано зразки волосся понад 600 осіб, які постраждали від цунамі 2004 року, і виявлено, що найбільш значне вигорання гіпофіза у жінок, які безпосередньо зазнали впливу цунамі, з рівнем кортизолу на 30% нижчим, ніж у їхніх ровесниць.

Дункан Томас, економіст з Університету Дьюка і один з керівників дослідження, підкреслює його новаторський аспект у демонстрації стійких наслідків масштабних катастроф для здоров’я в довгостроковій перспективі. Дослідження припускає, що наслідки таких подій виходять за рамки безпосередніх наслідків.

Арун Карламангла, професор медицини Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зазначає, що травматичні події можуть впливати на функцію осі ГГП і рівень кортизолу протягом тривалого часу. Результати дослідження підкреслюють потенційний довгостроковий вплив на здоров’я спричинених зміною клімату стихійних лих.

Дослідження підкреслює важливість втручань після стихійних лих, таких як когнітивно-поведінкова терапія, для пом’якшення негайних і довгострокових наслідків для здоров’я, оскільки частота екстремальних погодних явищ зростає. Інвестиції в доступні ресурси для місцевих громад після таких подій мають вирішальне значення для покращення як короткострокових, так і довгострокових результатів для постраждалих людей.