Зеленський обговорив з НБУ і Кабміном 4 економічних питання

Президент намагається згладити суперечності в економічній та фінансовій політиці

Президент Володимир Зеленський 1 жовтня звів під одним дахом економічний блок уряду і керівництво Нацбанку. Спільна нарада провели в центральному апараті НБУ за участю голови банківського регулятора Якова Смолія. На ньому були присутні прем’єр-міністр Олексій Гончарук, міністр економіки Тимофій Милованов, керівник Мінфіну Оксана Маркарова і інші чиновники.

Кажуть, що ключовою метою зустрічі стала спроба звести до мінімуму протиріччя, які накопичилися в уряду з Нацбанком ще з літа. І головне – прийти до спільного знаменника щодо подальших дій в економічній і фінансовій політиці країни. Чи вдалося це Зеленському насправді – стане ясно пізніше.

Всі пам’ятають критику Мінфіну на адресу Нацбанку в частині зміцнення гривні. Маркарова публічно називала українську валюту переоціненою і наполягала на подорожчанні долара. Через низький валютного курсу уряду не вдавалося виконати свої плани по наповненню держбюджету. Оскільки головні постачальники скарбниці – експортери – помітно скоротили свої гривневі доходи, і, відповідно, – суму сплачених податків. Нацбанк не хотів чути аргументів Кабміну, і Мінфін сам знайшов управу на НБУ – скоротив обсяги розміщень держоблігацій, під які долар активно заходив в країну, і валютний курс перестав стрімко падати. Що відразу позначилося на золотовалютних резервах центробанку: вони більше не приростали по $ 1,2 млрд на місяць (обсяги купівлі валюти на міжбанку скоротилися до $ 300 млн).

Навряд чи уряд ставило саме таку мету – з шкідливості уесть впертий Нацбанк. Адже великі валютні резерви НБУ потрібні для виплат за держборгом України, за який відповідає Мінфін. Однак почуття недомовленості і відсутність координації між НБУ і Кабміном відчувалося. Арбітром між сторонами виступив президент Зеленський, який намагається стерти розбіжності між сторонами. Причому так, щоб ніхто не зміг звинуватити його в порушенні незалежності Національного банку. Тому він після кожної зустрічі з Яковом Смолієм говорить про недоторканість НБУ. Це вже нагадує заїжджену пластинку, і набридло багатьом фінансистам, які постійно перечитують порядку денного банківського регулятора.

Прес-служба Нацбанку видала скупий звіт про нараду 1 жовтня без подробиць і конкретики. Але в цілому коло обговорюваних питань зрозуміти можна, всього їх було чотири:

1. Пожвавлення кредитування. Серйозне зниження облікової ставки з нинішніх 16,5% річних нацбанківці пообіцяли лише в далекій перспективі, підтвердивши свої старі прогнози: 9% до кінця 2020 року і 8% – на фініші 2021-го. Виходячи з цього вихід на кредити під 12-13% річних, обіцяні Олексієм Гончаруком, можна чекати лише в дворічній перспективі. Швидко дешевих кредитів не буде. Хоча влада продовжить реформи для зниження вартості ресурсів в країні (судову, земельну та ін.), Проте все це займе тривалий час.
2. Ситуація на валютному ринку. Якщо вірити звіту НБУ, вчора не обговорювалася різка девальвація гривні на міжбанку і на готівковому ринку, що спостерігається з цього понеділка, 30 вересня. Дискусія була відірвана від реальності: чиновники говорили про подальші надходження долара під покупку держоблігацій нерезидентами і про завод експортерами великих партій долара від продажу зернових. Ні те, ні інше зараз не позначається на курсі гривні. Влада відзначали фортеця нацвалюти, якої зараз не спостерігається.
3. Про зниження інфляції. Чиновники назвали три причини, за якими пересічні українці не відчувають на своїх гаманцях зниження інфляції: підвищення зарплат на виробництвах, зростання попиту на товари і низька конкуренція, що дозволяє виробникам тримати високі ціни. Однак не поділилися своїми планами щодо вирішення проблеми. Неясно, що саме буде робитися для відчутного зниження цін на товари і послуги в Україні.
4. Про економічне зростання. У цьому питанні нацбанкові піарники вирвали з вчорашнього обговорення банальні кліше і загальні слова, що повторювалися вже неодноразово. Нічого нового: про те, що стабільна макроекономічна ситуація в країні буде базувати на співпрацю з МВФ.